| затяга́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (забиратися далеко; втягувати дим; підперізуватися) | ||
| Інфінітив | затяга́тися, затяга́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | затяга́ймося, затяга́ймось | |
| 2 особа | затяга́йся, затяга́йсь | затяга́йтеся, затяга́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | затяга́тимуся, затяга́тимусь | затяга́тимемося, затяга́тимемось, затяга́тимемся |
| 2 особа | затяга́тимешся | затяга́тиметеся, затяга́тиметесь |
| 3 особа | затяга́тиметься | затяга́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | затяга́юся, затяга́юсь | затяга́ємося, затяга́ємось, затяга́ємся |
| 2 особа | затяга́єшся | затяга́єтеся, затяга́єтесь |
| 3 особа | затяга́ється | затяга́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| затяга́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | затяга́вся, затяга́всь | затяга́лися, затяга́лись |
| жін. р. | затяга́лася, затяга́лась | |
| сер. р. | затяга́лося, затяга́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| затяга́вшись | ||