| зацяцько́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зацяцько́ваний | зацяцько́вана | зацяцько́ване | зацяцько́вані |
| родовий | зацяцько́ваного | зацяцько́ваної | зацяцько́ваного | зацяцько́ваних |
| давальний | зацяцько́ваному | зацяцько́ваній | зацяцько́ваному | зацяцько́ваним |
| знахідний | зацяцько́ваний, зацяцько́ваного | зацяцько́вану | зацяцько́ване | зацяцько́вані, зацяцько́ваних |
| орудний | зацяцько́ваним | зацяцько́ваною | зацяцько́ваним | зацяцько́ваними |
| місцевий | на/у зацяцько́ваному, зацяцько́ванім | на/у зацяцько́ваній | на/у зацяцько́ваному, зацяцько́ванім | на/у зацяцько́ваних |