заціло́ваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | заціло́ваний | заціло́вана | заціло́ване | заціло́вані |
родовий | заціло́ваного | заціло́ваної | заціло́ваного | заціло́ваних |
давальний | заціло́ваному | заціло́ваній | заціло́ваному | заціло́ваним |
знахідний | заціло́ваний, заціло́ваного | заціло́вану | заціло́ване | заціло́вані, заціло́ваних |
орудний | заціло́ваним | заціло́ваною | заціло́ваним | заціло́ваними |
місцевий | на/у заціло́ваному, заціло́ванім | на/у заціло́ваній | на/у заціло́ваному, заціло́ванім | на/у заціло́ваних |