за́яцький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | за́яцький | за́яцька | за́яцьке | за́яцькі |
родовий | за́яцького | за́яцької | за́яцького | за́яцьких |
давальний | за́яцькому | за́яцькій | за́яцькому | за́яцьким |
знахідний | за́яцький, за́яцького | за́яцьку | за́яцьке | за́яцькі, за́яцьких |
орудний | за́яцьким | за́яцькою | за́яцьким | за́яцькими |
місцевий | на/у за́яцькому, за́яцькім | на/у за́яцькій | на/у за́яцькому, за́яцькім | на/у за́яцьких |