збі́гець – іменник чоловічого роду, істота | ||
(біженець) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | збі́гець | збі́гці |
родовий | збі́гця | збі́гців |
давальний | збі́гцеві, збі́гцю | збі́гцям |
знахідний | збі́гця | збі́гців |
орудний | збі́гцем | збі́гцями |
місцевий | на/у збі́гцеві, збі́гці, збі́гцю | на/у збі́гцях |
кличний | збі́гцю | збі́гці |
[діал.] |