| зволіка́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | зволіка́тися, зволіка́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зволіка́ймося, зволіка́ймось | |
| 2 особа | зволіка́йся, зволіка́йсь | зволіка́йтеся, зволіка́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зволіка́тимуся, зволіка́тимусь | зволіка́тимемося, зволіка́тимемось, зволіка́тимемся |
| 2 особа | зволіка́тимешся | зволіка́тиметеся, зволіка́тиметесь |
| 3 особа | зволіка́тиметься | зволіка́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зволіка́юся, зволіка́юсь | зволіка́ємося, зволіка́ємось, зволіка́ємся |
| 2 особа | зволіка́єшся | зволіка́єтеся, зволіка́єтесь |
| 3 особа | зволіка́ється | зволіка́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| зволіка́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | зволіка́вся, зволіка́всь | зволіка́лися, зволіка́лись |
| жін. р. | зволіка́лася, зволіка́лась | |
| сер. р. | зволіка́лося, зволіка́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зволіка́вшись | ||