звукопласти́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | звукопласти́чний | звукопласти́чна | звукопласти́чне | звукопласти́чні |
родовий | звукопласти́чного | звукопласти́чної | звукопласти́чного | звукопласти́чних |
давальний | звукопласти́чному | звукопласти́чній | звукопласти́чному | звукопласти́чним |
знахідний | звукопласти́чний | звукопласти́чну | звукопласти́чне | звукопласти́чні |
орудний | звукопласти́чним | звукопласти́чною | звукопласти́чним | звукопласти́чними |
місцевий | на/у звукопласти́чному, звукопласти́чнім | на/у звукопласти́чній | на/у звукопласти́чному, звукопласти́чнім | на/у звукопласти́чних |