зві́дуватися – дієслово недоконаного виду | ||
(довідуватися) | ||
Інфінітив | зві́дуватися, зві́дуватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зві́дуймося, зві́дуймось | |
2 особа | зві́дуйся, зві́дуйсь | зві́дуйтеся, зві́дуйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зві́дуватимуся, зві́дуватимусь | зві́дуватимемося, зві́дуватимемось, зві́дуватимемся |
2 особа | зві́дуватимешся | зві́дуватиметеся, зві́дуватиметесь |
3 особа | зві́дуватиметься | зві́дуватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зві́дуюся, зві́дуюсь | зві́дуємося, зві́дуємось, зві́дуємся |
2 особа | зві́дуєшся | зві́дуєтеся, зві́дуєтесь |
3 особа | зві́дується | зві́дуються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
зві́дуючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | зві́дувався, зві́дувавсь | зві́дувалися, зві́дувались |
жін. р. | зві́дувалася, зві́дувалась | |
сер. р. | зві́дувалося, зві́дувалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зві́дувавшись |