змі́їв – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | змі́їв | змі́єва | змі́єве | змі́єві |
родовий | змі́євого | змі́євої | змі́євого | змі́євих |
давальний | змі́євому | змі́євій | змі́євому | змі́євим |
знахідний | змі́їв, змі́євого | змі́єву | змі́єве | змі́єві, змі́євих |
орудний | змі́євим | змі́євою | змі́євим | змі́євими |
місцевий | на/у змі́євому, змі́євім | на/у змі́євій | на/у змі́євому, змі́євім | на/у змі́євих |