| знахі́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | знахі́дний | знахі́дна | знахі́дне | знахі́дні |
| родовий | знахі́дного | знахі́дної | знахі́дного | знахі́дних |
| давальний | знахі́дному | знахі́дній | знахі́дному | знахі́дним |
| знахідний | знахі́дний | знахі́дну | знахі́дне | знахі́дні |
| орудний | знахі́дним | знахі́дною | знахі́дним | знахі́дними |
| місцевий | на/у знахі́дному, знахі́днім | на/у знахі́дній | на/у знахі́дному, знахі́днім | на/у знахі́дних |