зщу́лювати – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | зщу́лювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зщу́люймо | |
2 особа | зщу́люй | зщу́люйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зщу́люватиму | зщу́люватимемо, зщу́люватимем |
2 особа | зщу́люватимеш | зщу́люватимете |
3 особа | зщу́люватиме | зщу́люватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зщу́люю | зщу́люємо, зщу́люєм |
2 особа | зщу́люєш | зщу́люєте |
3 особа | зщу́лює | зщу́люють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
зщу́люючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | зщу́лював | зщу́лювали |
жін. р. | зщу́лювала | |
сер. р. | зщу́лювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
зщу́люваний | ||
Безособова форма | ||
зщу́лювано | ||
Дієприслівник | ||
зщу́лювавши |