| з’ясо́вуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | з’ясо́вуватися, з’ясо́вуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | з’ясо́вуватиметься | з’ясо́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | з’ясо́вується | з’ясо́вуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| з’ясо́вуючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | з’ясо́вувався, з’ясо́вувавсь | з’ясо́вувалися, з’ясо́вувались |
| жін. р. | з’ясо́вувалася, з’ясо́вувалась | |
| сер. р. | з’ясо́вувалося, з’ясо́вувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| з’ясо́вувавшись | ||