| зітну́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (вступити в битву, в суперечку; стиснутися) | ||
| Інфінітив | зітну́тися, зітну́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зітні́мося, зітні́мось, зітні́мся | |
| 2 особа | зітни́ся, зітни́сь | зітні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зітну́ся, зітну́сь | зітнемо́ся, зітнемо́сь, зітне́мся |
| 2 особа | зітне́шся | зітнете́ся, зітнете́сь |
| 3 особа | зітне́ться | зітну́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зітну́вся, зітну́всь | зітну́лися, зітну́лись |
| жін.р. | зітну́лася, зітну́лась | |
| сер.р. | зітну́лося, зітну́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зітну́вшись | ||