каноні́р – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | каноні́р | каноні́ри |
родовий | каноні́ра | каноні́рів |
давальний | каноні́рові, каноні́ру | каноні́рам |
знахідний | каноні́ра | каноні́рів |
орудний | каноні́ром | каноні́рами |
місцевий | на/у каноні́рові, каноні́рі | на/у каноні́рах |
кличний | каноні́ре | каноні́ри |