каноні́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | каноні́чний | каноні́чна | каноні́чне | каноні́чні |
родовий | каноні́чного | каноні́чної | каноні́чного | каноні́чних |
давальний | каноні́чному | каноні́чній | каноні́чному | каноні́чним |
знахідний | каноні́чний | каноні́чну | каноні́чне | каноні́чні |
орудний | каноні́чним | каноні́чною | каноні́чним | каноні́чними |
місцевий | на/у каноні́чному, каноні́чнім | на/у каноні́чній | на/у каноні́чному, каноні́чнім | на/у каноні́чних |