| карау́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | карау́льний | карау́льна | карау́льне | карау́льні |
| родовий | карау́льного | карау́льної | карау́льного | карау́льних |
| давальний | карау́льному | карау́льній | карау́льному | карау́льним |
| знахідний | карау́льний, карау́льного | карау́льну | карау́льне | карау́льні, карау́льних |
| орудний | карау́льним | карау́льною | карау́льним | карау́льними |
| місцевий | на/у карау́льному, карау́льнім | на/у карау́льній | на/у карау́льному, карау́льнім | на/у карау́льних |
| [розм.] | ||||