| каталізо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | каталізо́ваний | каталізо́вана | каталізо́ване | каталізо́вані |
| родовий | каталізо́ваного | каталізо́ваної | каталізо́ваного | каталізо́ваних |
| давальний | каталізо́ваному | каталізо́ваній | каталізо́ваному | каталізо́ваним |
| знахідний | каталізо́ваний, каталізо́ваного | каталізо́вану | каталізо́ване | каталізо́вані, каталізо́ваних |
| орудний | каталізо́ваним | каталізо́ваною | каталізо́ваним | каталізо́ваними |
| місцевий | на/у каталізо́ваному, каталізо́ванім | на/у каталізо́ваній | на/у каталізо́ваному, каталізо́ванім | на/у каталізо́ваних |