| ки́нутий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ки́нутий | ки́нута | ки́нуте | ки́нуті |
| родовий | ки́нутого | ки́нутої | ки́нутого | ки́нутих |
| давальний | ки́нутому | ки́нутій | ки́нутому | ки́нутим |
| знахідний | ки́нутий, ки́нутого | ки́нуту | ки́нуте | ки́нуті, ки́нутих |
| орудний | ки́нутим | ки́нутою | ки́нутим | ки́нутими |
| місцевий | на/у ки́нутому, ки́нутім | на/у ки́нутій | на/у ки́нутому, ки́нутім | на/у ки́нутих |