кишкови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кишкови́й | кишкова́ | кишкове́ | кишкові́ |
родовий | кишково́го | кишково́ї | кишково́го | кишкови́х |
давальний | кишково́му | кишкові́й | кишково́му | кишкови́м |
знахідний | кишкови́й | кишкову́ | кишкове́ | кишкові́ |
орудний | кишкови́м | кишково́ю | кишкови́м | кишкови́ми |
місцевий | на/у кишково́му, кишкові́м | на/у кишкові́й | на/у кишково́му, кишкові́м | на/у кишкови́х |