| кобальтува́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кобальтува́ння | |
| родовий | кобальтува́ння | |
| давальний | кобальтува́нню | |
| знахідний | кобальтува́ння | |
| орудний | кобальтува́нням | |
| місцевий | на/у кобальтува́нні, кобальтува́нню | |
| кличний | кобальтува́ння* |