когу́тик – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | когу́тик | когу́тики |
родовий | когу́тика | когу́тиків |
давальний | когу́тикові, когу́тику | когу́тикам |
знахідний | когу́тика | когу́тики, когу́тиків |
орудний | когу́тиком | когу́тиками |
місцевий | на/у когу́тикові, когу́тику | на/у когу́тиках |
кличний | когу́тику | когу́тики |
[діал.] |