| козири́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | козири́тися, козири́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | козирі́мося, козирі́мось, козирі́мся | |
| 2 особа | козири́ся, козири́сь | козирі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | козири́тимуся, козири́тимусь | козири́тимемося, козири́тимемось, козири́тимемся |
| 2 особа | козири́тимешся | козири́тиметеся, козири́тиметесь |
| 3 особа | козири́тиметься | козири́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | козирю́ся, козирю́сь | козиримо́ся, козиримо́сь, козири́мся |
| 2 особа | козири́шся | козирите́ся, козирите́сь |
| 3 особа | козири́ться | козиря́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| козирячи́сь | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | козири́вся, козири́всь | козири́лися, козири́лись |
| жін. р. | козири́лася, козири́лась | |
| сер. р. | козири́лося, козири́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| козири́вшись | ||