колонко́вий – прикметник | ||||
(від: колоно”к) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | колонко́вий | колонко́ва | колонко́ве | колонко́ві |
родовий | колонко́вого | колонко́вої | колонко́вого | колонко́вих |
давальний | колонко́вому | колонко́вій | колонко́вому | колонко́вим |
знахідний | колонко́вий | колонко́ву | колонко́ве | колонко́ві |
орудний | колонко́вим | колонко́вою | колонко́вим | колонко́вими |
місцевий | на/у колонко́вому, колонко́вім | на/у колонко́вій | на/у колонко́вому, колонко́вім | на/у колонко́вих |