коліне́цький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | коліне́цький | коліне́цька | коліне́цьке | коліне́цькі |
родовий | коліне́цького | коліне́цької | коліне́цького | коліне́цьких |
давальний | коліне́цькому | коліне́цькій | коліне́цькому | коліне́цьким |
знахідний | коліне́цький, коліне́цького | коліне́цьку | коліне́цьке | коліне́цькі, коліне́цьких |
орудний | коліне́цьким | коліне́цькою | коліне́цьким | коліне́цькими |
місцевий | на/у коліне́цькому, коліне́цькім | на/у коліне́цькій | на/у коліне́цькому, коліне́цькім | на/у коліне́цьких |