копе́ць – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | копе́ць | кіпці́, копці́ |
родовий | кіпця́, копця́ | кіпці́в, копці́в |
давальний | кіпцю́, копцю́, кіпце́ві, копце́ві | кіпця́м, копця́м |
знахідний | копе́ць | кіпці́, копці́ |
орудний | кіпце́м, копце́м | кіпця́ми, копця́ми |
місцевий | на/у кіпцю́, копцю́, кіпці́, копці́ | на/у кіпця́х, копця́х |
кличний | кіпцю́*, копцю́* | кіпці́*, копці́* |