короткоупові́льнений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | короткоупові́льнений | короткоупові́льнена | короткоупові́льнене | короткоупові́льнені |
родовий | короткоупові́льненого | короткоупові́льненої | короткоупові́льненого | короткоупові́льнених |
давальний | короткоупові́льненому | короткоупові́льненій | короткоупові́льненому | короткоупові́льненим |
знахідний | короткоупові́льнений | короткоупові́льнену | короткоупові́льнене | короткоупові́льнені |
орудний | короткоупові́льненим | короткоупові́льненою | короткоупові́льненим | короткоупові́льненими |
місцевий | на/у короткоупові́льненому, короткоупові́льненім | на/у короткоупові́льненій | на/у короткоупові́льненому, короткоупові́льненім | на/у короткоупові́льнених |