криміноге́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | криміноге́нний | криміноге́нна | криміноге́нне | криміноге́нні |
родовий | криміноге́нного | криміноге́нної | криміноге́нного | криміноге́нних |
давальний | криміноге́нному | криміноге́нній | криміноге́нному | криміноге́нним |
знахідний | криміноге́нний | криміноге́нну | криміноге́нне | криміноге́нні |
орудний | криміноге́нним | криміноге́нною | криміноге́нним | криміноге́нними |
місцевий | на/у криміноге́нному, криміноге́ннім | на/у криміноге́нній | на/у криміноге́нному, криміноге́ннім | на/у криміноге́нних |