| куйо́вдити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | куйо́вдити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | куйо́вдьмо | |
| 2 особа | куйо́вдь | куйо́вдьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | куйо́вдитиму | куйо́вдитимемо, куйо́вдитимем |
| 2 особа | куйо́вдитимеш | куйо́вдитимете |
| 3 особа | куйо́вдитиме | куйо́вдитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | куйо́вджу | куйо́вдимо, куйо́вдим |
| 2 особа | куйо́вдиш | куйо́вдите |
| 3 особа | куйо́вдить | куйо́вдять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| куйо́вдячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | куйо́вдив | куйо́вдили |
| жін. р. | куйо́вдила | |
| сер. р. | куйо́вдило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| куйо́вдивши | ||