| кури́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (куріти) | ||
| Інфінітив | кури́тися, кури́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | курі́мося, курі́мось, курі́мся | |
| 2 особа | кури́ся, кури́сь | курі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | кури́тимуся, кури́тимусь | кури́тимемося, кури́тимемось, кури́тимемся |
| 2 особа | кури́тимешся | кури́тиметеся, кури́тиметесь |
| 3 особа | кури́тиметься | кури́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | курю́ся, курю́сь | ку́римося, ку́римось, ку́римся |
| 2 особа | ку́ришся | ку́ритеся, ку́ритесь |
| 3 особа | ку́риться | ку́ряться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ку́рячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | кури́вся, кури́всь | кури́лися, кури́лись |
| жін. р. | кури́лася, кури́лась | |
| сер. р. | кури́лося, кури́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| кури́вшись | ||