куфа́йка – іменник жіночого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | куфа́йка | куфа́йки |
родовий | куфа́йки | куфа́йок |
давальний | куфа́йці | куфа́йкам |
знахідний | куфа́йку | куфа́йки |
орудний | куфа́йкою | куфа́йками |
місцевий | на/у куфа́йці | на/у куфа́йках |
кличний | куфа́йко* | куфа́йки* |
[розм.] |