кущови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кущови́й | кущова́ | кущове́ | кущові́ |
родовий | кущово́го | кущово́ї | кущово́го | кущови́х |
давальний | кущово́му | кущові́й | кущово́му | кущови́м |
знахідний | кущови́й | кущову́ | кущове́ | кущові́ |
орудний | кущови́м | кущово́ю | кущови́м | кущови́ми |
місцевий | на/у кущово́му, кущові́м | на/у кущові́й | на/у кущово́му, кущові́м | на/у кущови́х |