кібу́цник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | кібу́цник | кібу́цники |
родовий | кібу́цника | кібу́цників |
давальний | кібу́цникові, кібу́цнику | кібу́цникам |
знахідний | кібу́цника | кібу́цників |
орудний | кібу́цником | кібу́цниками |
місцевий | на/у кібу́цникові, кібу́цнику | на/у кібу́цниках |
кличний | кібу́цнику | кібу́цники |