кі́рко́вий – прикметник | ||||
(від: кі”рка) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кі́рко́вий | кі́рко́ва | кі́рко́ве | кі́рко́ві |
родовий | кі́рко́вого | кі́рко́вої | кі́рко́вого | кі́рко́вих |
давальний | кі́рко́вому | кі́рко́вій | кі́рко́вому | кі́рко́вим |
знахідний | кі́рко́вий, кі́рко́вого | кі́рко́ву | кі́рко́ве | кі́рко́ві, кі́рко́вих |
орудний | кі́рко́вим | кі́рко́вою | кі́рко́вим | кі́рко́вими |
місцевий | на/у кі́рко́вому, кі́рко́вім | на/у кі́рко́вій | на/у кі́рко́вому, кі́рко́вім | на/у кі́рко́вих |