| ла́комитися – дієслово недоконаного виду | ||
| (ласувати) | ||
| Інфінітив | ла́комитися, ла́комитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ла́коммося, ла́коммось | |
| 2 особа | ла́комся | ла́комтеся, ла́комтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ла́комитимуся, ла́комитимусь | ла́комитимемося, ла́комитимемось, ла́комитимемся |
| 2 особа | ла́комитимешся | ла́комитиметеся, ла́комитиметесь |
| 3 особа | ла́комитиметься | ла́комитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ла́комлюся, ла́комлюсь | ла́комимося, ла́комимось, ла́комимся |
| 2 особа | ла́комишся | ла́комитеся, ла́комитесь |
| 3 особа | ла́комиться | ла́комляться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ла́комлячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ла́комився, ла́комивсь | ла́комилися, ла́комились |
| жін. р. | ла́комилася, ла́комилась | |
| сер. р. | ла́комилося, ла́комилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ла́комившись | ||