| лицарюва́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | лицарюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | лицарю́ймо | |
| 2 особа | лицарю́й | лицарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лицарюва́тиму | лицарюва́тимемо, лицарюва́тимем |
| 2 особа | лицарюва́тимеш | лицарюва́тимете |
| 3 особа | лицарюва́тиме | лицарюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лицарю́ю | лицарю́ємо, лицарю́єм |
| 2 особа | лицарю́єш | лицарю́єте |
| 3 особа | лицарю́є | лицарю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| лицарю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | лицарюва́в | лицарюва́ли |
| жін. р. | лицарюва́ла | |
| сер. р. | лицарюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| лицарюва́вши | ||