лю́блячий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | лю́блячий | лю́бляча | лю́бляче | лю́блячі |
родовий | лю́блячого | лю́блячої | лю́блячого | лю́блячих |
давальний | лю́блячому | лю́блячій | лю́блячому | лю́блячим |
знахідний | лю́блячого, лю́блячий | лю́блячу | лю́бляче | лю́блячих, лю́блячі |
орудний | лю́блячим | лю́блячою | лю́блячим | лю́блячими |
місцевий | на/у лю́блячому, лю́блячім | на/у лю́блячій | на/у лю́блячому, лю́блячім | на/у лю́блячих |