лімітува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
Інфінітив | лімітува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ліміту́ймо | |
2 особа | ліміту́й | ліміту́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | лімітува́тиму | лімітува́тимемо, лімітува́тимем |
2 особа | лімітува́тимеш | лімітува́тимете |
3 особа | лімітува́тиме | лімітува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | ліміту́ю | ліміту́ємо, ліміту́єм |
2 особа | ліміту́єш | ліміту́єте |
3 особа | ліміту́є | ліміту́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
ліміту́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | лімітува́в | лімітува́ли |
жін. р. | лімітува́ла | |
сер. р. | лімітува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
ліміто́ваний | ||
Безособова форма | ||
ліміто́вано | ||
Дієприслівник | ||
лімітува́вши |