| лі́тувати – дієслово недоконаного виду | ||
| (проводити де-небудь літо; жити десь літом) | ||
| Інфінітив | лі́тувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | літуймо | |
| 2 особа | літуй | літуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | лі́туватиму | лі́туватимемо, лі́туватимем |
| 2 особа | лі́туватимеш | лі́туватимете |
| 3 особа | лі́туватиме | лі́туватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | літую | літуємо, літуєм |
| 2 особа | літуєш | літуєте |
| 3 особа | літує | літують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| літуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | лі́тував | лі́тували |
| жін. р. | лі́тувала | |
| сер. р. | лі́тувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| лі́тувавши | ||