ліче́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
(лікар) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | ліче́ць | лічці́ |
родовий | лічця́ | лічці́в |
давальний | лічце́ві, лічцю́ | лічця́м |
знахідний | лічця́ | лічці́в |
орудний | лічце́м | лічця́ми |
місцевий | на/у лічце́ві, лічці́, лічцю́ | на/у лічця́х |
кличний | лічцю́ | лічці́ |
[арх.] |