| мандрі́ве́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | мандрі́ве́ць | мандрі́вці́ |
| родовий | мандрі́вця́ | мандрі́вці́в |
| давальний | мандрі́вце́ві, мандрі́вцю́ | мандрі́вця́м |
| знахідний | мандрі́вця́ | мандрі́вці́в |
| орудний | мандрі́вце́м | мандрі́вця́ми |
| місцевий | на/у мандрі́вце́ві, мандрі́вці́, мандрі́вцю́ | на/у мандрі́вця́х |
| кличний | мандрі́вцю́ | мандрі́вці́ |