мандрі́вський – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | мандрі́вський | мандрі́вська | мандрі́вське | мандрі́вські |
родовий | мандрі́вського | мандрі́вської | мандрі́вського | мандрі́вських |
давальний | мандрі́вському | мандрі́вській | мандрі́вському | мандрі́вським |
знахідний | мандрі́вський, мандрі́вського | мандрі́вську | мандрі́вське | мандрі́вські, мандрі́вських |
орудний | мандрі́вським | мандрі́вською | мандрі́вським | мандрі́вськими |
місцевий | на/у мандрі́вському, мандрі́вськім | на/у мандрі́вській | на/у мандрі́вському, мандрі́вськім | на/у мандрі́вських |