махови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | махови́й | махова́ | махове́ | махові́ |
родовий | махово́го | махово́ї | махово́го | махови́х |
давальний | махово́му | махові́й | махово́му | махови́м |
знахідний | махови́й | махову́ | махове́ | махові́ |
орудний | махови́м | махово́ю | махови́м | махови́ми |
місцевий | на/у махово́му, махові́м | на/у махові́й | на/у махово́му, махові́м | на/у махови́х |