| мерзе́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мерзе́нний | мерзе́нна | мерзе́нне | мерзе́нні |
| родовий | мерзе́нного | мерзе́нної | мерзе́нного | мерзе́нних |
| давальний | мерзе́нному | мерзе́нній | мерзе́нному | мерзе́нним |
| знахідний | мерзе́нний, мерзе́нного | мерзе́нну | мерзе́нне | мерзе́нні, мерзе́нних |
| орудний | мерзе́нним | мерзе́нною | мерзе́нним | мерзе́нними |
| місцевий | на/у мерзе́нному, мерзе́ннім | на/у мерзе́нній | на/у мерзе́нному, мерзе́ннім | на/у мерзе́нних |