мерзо́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | мерзо́тний | мерзо́тна | мерзо́тне | мерзо́тні |
родовий | мерзо́тного | мерзо́тної | мерзо́тного | мерзо́тних |
давальний | мерзо́тному | мерзо́тній | мерзо́тному | мерзо́тним |
знахідний | мерзо́тний, мерзо́тного | мерзо́тну | мерзо́тне | мерзо́тні, мерзо́тних |
орудний | мерзо́тним | мерзо́тною | мерзо́тним | мерзо́тними |
місцевий | на/у мерзо́тному, мерзо́тнім | на/у мерзо́тній | на/у мерзо́тному, мерзо́тнім | на/у мерзо́тних |