мерзо́тник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | мерзо́тник | мерзо́тники |
родовий | мерзо́тника | мерзо́тників |
давальний | мерзо́тникові, мерзо́тнику | мерзо́тникам |
знахідний | мерзо́тника | мерзо́тників |
орудний | мерзо́тником | мерзо́тниками |
місцевий | на/у мерзо́тникові, мерзо́тнику | на/у мерзо́тниках |
кличний | мерзо́тнику | мерзо́тники |
[розм.] |