| мо́кнути – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | мо́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | мо́кнімо, мо́кнім | |
| 2 особа | мо́кни | мо́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мо́кнутиму | мо́кнутимемо, мо́кнутимем |
| 2 особа | мо́кнутимеш | мо́кнутимете |
| 3 особа | мо́кнутиме | мо́кнутимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | мо́кну | мо́кнемо, мо́кнем |
| 2 особа | мо́кнеш | мо́кнете |
| 3 особа | мо́кне | мо́кнуть |
| Активний дієприкметник | ||
| мо́кнучий | ||
| Дієприслівник | ||
| мо́кнучи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | мок, мо́кнув | мо́кли, мо́кнули |
| жін. р. | мо́кла, мо́кнула | |
| сер. р. | мо́кло, мо́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| мо́кши, мо́кнувши | ||