| моралізува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | моралізува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | моралізу́ймо | |
| 2 особа | моралізу́й | моралізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | моралізува́тиму | моралізува́тимемо, моралізува́тимем |
| 2 особа | моралізува́тимеш | моралізува́тимете |
| 3 особа | моралізува́тиме | моралізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | моралізу́ю | моралізу́ємо, моралізу́єм |
| 2 особа | моралізу́єш | моралізу́єте |
| 3 особа | моралізу́є | моралізу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| моралізу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | моралізува́в | моралізува́ли |
| жін. р. | моралізува́ла | |
| сер. р. | моралізува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| моралізува́вши | ||