му́шлевий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | му́шлевий | му́шлева | му́шлеве | му́шлеві |
родовий | му́шлевого | му́шлевої | му́шлевого | му́шлевих |
давальний | му́шлевому | му́шлевій | му́шлевому | му́шлевим |
знахідний | му́шлевий | му́шлеву | му́шлеве | му́шлеві |
орудний | му́шлевим | му́шлевою | му́шлевим | му́шлевими |
місцевий | на/у му́шлевому, му́шлевім | на/у му́шлевій | на/у му́шлевому, му́шлевім | на/у му́шлевих |