мущи́р – іменник чоловічого роду | ||
(мортира; ступа) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | мущи́р | мущирі́ |
родовий | мущиря́ | мущирі́в |
давальний | мущирю́, мущире́ві | мущиря́м |
знахідний | мущи́р | мущирі́ |
орудний | мущире́м | мущиря́ми |
місцевий | на/у мущирі́, мущирю́ | на/у мущиря́х |
кличний | мущи́рю* | мущирі́* |
[рідко] |