мірабілі́т – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | мірабілі́т | |
родовий | мірабілі́ту | |
давальний | мірабілі́ту, мірабілі́тові | |
знахідний | мірабілі́т | |
орудний | мірабілі́том | |
місцевий | на/у мірабілі́ті, по мірабілі́ту | |
кличний | мірабілі́те* |